1 лютого 2019 р. кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Богдан Стороха провів всеукраїнський вебінар для вчителів зарубіжної літератури на тему «Колір попелу: війна, спогад і біль» про видатних письменників, у творчості яких знайшла відбиток тема Другої світової війни.

Вебінар був організований за підтримки всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України» (головний редактор і видавець Дмитро Лебедь), Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка (директор – проф. Ольга Ніколенко), сайту «Тисяча журавлів».

У заході, орієнтованому передовсім на вчительську аудиторію, взяли участь понад 100 педагогів з різних куточків України. Робота під час вебінару передбачала лекційний формат ведучого, демонстрацію і коментування слайдів, а також спілкування ведучого із учасниками в чаті.

Богдан Стороха глибоко висвітлив тему Другої світової війни і повоєнної пам’яті у творах письменників, які увійшли до нової програми із зарубіжної літератури для 11 класу (2017) закладів середньої освіти України – Бертольта Брехта («Матінка Кураж та її діти»), Гайнріха Белля («Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…») і Пауля Целана («Фуга смерті»).

Ведучий вебінару запропонував цікаві сучасні інтерпретації текстів, а також нові можливості для прочитання творів німецькомовних авторів через німецьке та французьке кіномистецтво 1930-х – 1950-х років.

У межах теми «Колір попелу: війна, спогад і біль» були яскраво представлені три зарубіжні автори, яких об’єднує походження, національність і прагнення створити нову мову мистецтва, аналогів якій немає в літературі.

Під час вебінару Богдан Стороха переконливо довів, що твори письменників дають читачам як минулого століття, так і сучасному поколінню різні знання: Брехт – це про те, як жити на війні; Белль – як помирати в ній; а Целан – як вмирати від того, що вижив у ній. У Брехта, як зазначив Богдан Стороха, йдеться більше про фарс, у Белля – про трагедію, а в Целана – про порожнечу, бо «писати вірші після Освенціму – це варварство, це підточує і усвідомлення того, чому сьогодні неможливо писати вірші» (за словами філософа Теодора Адорно з есе «Критика культури і суспільство»). Богдан Стороха представив учасникам вебінару різні «голоси» та «відлуння» Другої світової війни: у Брехта промовляє соціум, що всіма силами виживає; у Белля – самотній голос на межі життя і смерті; у Целана – голос Абсолюту і універсуму, що усвідомив закінчення свого життя. Три художні тексти – це три літературні роди (драма, проза і поезія) й три вісі системи координат, в якій людина пізнає світ і його трагедії через слово. Це особливе знання, яке дає культура Європи, нині обов’язково треба опанувати сучасним українським вчителям і учням, адже майбутнє неможливе без досвіду минулого.