У межах Діалогового заходу була проведена нарада-семінар педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою щодо особливостей вивчення угорської мови і літератури, зарубіжної літератури та української мови в основній та старшій школі у 2018-2019 н.р.

Модератором наради-семінару стала Світлана Йосипівна Харченко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України. У нараді-семінарі взяла участь Олена Юріївна Котусенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

У конференц-залі готелю «УнгварЪський» зібралися представники ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, місцевих органів управління освітою, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні, студенти ДВНЗ «Ужгородський національний університет», науковці, вчителі, методисти.

Перед педагогічною громадськістю виступила Ганна Іванівна Сопкова, директор департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, яка висвітлила проблеми регіону в галузі вивчення української мови та наголосила на необхідності створення умов для здобуття загальної середньої освіти в Закарпатській області.

Ільдіка Імріївна Орос, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, депутат Закарпатської обласної ради висловила пропозиції щодо уведення різних рівнів ЗНО, створення академічних словників (угорсько-українського та українського-угорського) та інші доповнення до Дорожньої карти імплементації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту».

Ольга Миколаївна Ніколенко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, авторка навчальних програм і підручників із зарубіжної літератури, висвітлила питання змісту і сучасного забезпечення курсу зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти України. Вона подарувала департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатському інституту післядипломної педагогічної освіти нові підручники із зарубіжної літератури, а також навчально-методичні комплекти до них (хрестоматії, зошити для учнів, книжки для вчителів тощо). Ольга Миколаївна розповіла про особливості вивчення класичної і сучасної зарубіжної літератури в 5-9 та 10-11 класах, презентувала новий підручник із зарубіжної літератури для 10 класу, який нині перекладається мовами національних меншин України (угорською, румунською, молдовською, польською, російською), а також представила новий інформаційний Інтернет-ресурс для вчителів зарубіжної літератури – сайт «Тисяча журавлів». О.М. Ніколенко наголосила на тому, що предмет «зарубіжна література» виконує не тільки пізнавальну, світоглядну і виховну функцію, а й сприяє формуванню мовної компетентності учнів із української мови. «Без читання немає мови. Найкращі книжки світу в українських перекладах – гарний засіб для опанування норм сучасної української мови», – зауважила О.М. Ніколенко.

Оніка Олександрівна Дебрецені, учитель угорської мови і літератури Чопська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 2 імені І. Сечені Чопської міської ради, розповіла про викладання зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою. Вона представила створені нею підручники з інтегрованого курсу угорської літератури та зарубіжної літератури. У ході обговорення О.М. Ніколенко та О.О. Дебрецені висловили пропозиції розвивати методики інтегрованого навчання (української мови і зарубіжної літератури; угорської літератури та зарубіжної літератури; української літератури, зарубіжної літератури та угорської літератури тощо), створити нові двомовні посібники-хрестоматії із зарубіжної літератури (де художні тексти були б подані українською мовою, а коментарі, завдання й словники до них – українською та угорською мовами). Це значно полегшило б учням знайомство із надбаннями різних народів і сприяло б кращому засвоєнню української мови.

Тетяна Дмитрівна Гнаткович, завідувач кабінету методики викладання суспільно-гуманітарних та художньо-естетичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, виступила із доповіддю про формування мовних компетентностей учнів 10 класу під час вивчення української мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою. Науково-практичний досвід Т.Д. Гнаткович, який є результатом багаторічної праці, викликав велику увагу з боку аудиторії. Тетяна Дмитрівна продемонструвала різні види роботи з текстом, спрямовані на формування і розвиток мовних компетентностей учнів.

Єва Елемирівна Борисова, заступник директора з НВР, вчитель української мови та літератури навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня з угорською мовою навчання – угорськомовна гімназія», розповіла про навчально-методичне забезпечення на уроках української мови в 10 класі й показала приклади реальної інтеграції предметів – української мови та зарубіжної літератури. Практичний аспект викладання української мови, на думку Є.Е. Борисової, полягає у створенні відповідного освітнього середовища для кращого мотивування учнів до вивчення мови та літератури.

У доповіді Єви Ласлівни Браун, методиста філії Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти у м. Берегово, йшлося про особливості вивчення угорської мови та літератури в 10 класі, нові програми та підручники, а також про нові методики й технології навчання мови.

Після наради-семінару учасники взяли участь у сесіях, модераторами яких були представники Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні – Ірина Брунова-Калісецька та Максим Єлігулашвілі. Співробітник Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Радивинчук зазначила необхідність вироблення спільних рекомендацій щодо покращення мовної ситуації в Україні.

Сесії були організовані в інтерактивній формі за проблемами: «Діалог і принципи ведення діалогу. Знайомство з напрацюваннями попередніх процесів. Формування запиту учасників», «Бачення збалансованої мовної політики та державно-громадське партнерство у її забезпеченні», «Формальна і неформальна освіта: ключові інструменти для забезпечення якісної освіти у школах з мовою викладання національних спільнот».

У процесі Діалоговогу заходу було вироблено рекомендації до оновленої Дорожньої карти імплементації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту» у школах до 2023 року.